Карл Маркс

Маркс почав як студент Геґеля і закінчив як перевернутий Геґель. Там, де Геґель бачив історію як розгортання Духу, Маркс бачив її як розгортання матеріальних умов – насамперед того, кому належать засоби виробництва. Ідеї, релігія, культура, філософія – це надбудова, побудована поверх економічного базису. Щоб зрозуміти суспільство, простежуй гроші – а точніше, простежуй працю.

Його критика капіталізму – найвпливовіша у сучасному світі. Робітники за капіталізму відчужені від того, що вони роблять, від самого процесу праці, одне від одного і від власної людської природи. Капітал нагромаджується не з геніальності; його джерело – додаткова вартість, вилучена з праці. Система містить власні суперечності й, як передбачав Маркс, зрештою буде повалена.

Історія ХХ століття великою мірою відбулася в тіні цього передбачення. Хай там що думати про його політичну спадщину, він – поряд із Геґелем і Ніцше – один із трьох незамінних шарнірів між класичною й сучасною думкою.