Рене Декарт

Декарт – шарнір між середньовічною і сучасною філософією. Він вирішив розібрати кожне переконання, яке мав, і відбудувати знання з нуля. У «Роздумах про першу філософію» він сидить біля коминка і запитує: а що, як усе, що я відчуваю, – сон? Що, як могутній злий демон обманює мене? Чи переживе щось максимальний сумнів?

Одне переживає. Сумніватися – значить мислити, а мислити – значить існувати як мисляча річ. Cogito, ergo sum – мислю, отже, існую – це той камінь, який він знаходить, коли все інше змете. З цього єдиного каменя він намагається (менш переконливо) відбудувати знання про Бога і зовнішній світ.

Він також винайшов аналітичну геометрію з її декартовими координатами й запропонував дуалізм розуму і тіла, з якого ми досі не вийшли. Сучасна філософія в багатьох сенсах – це довгий спір з декартовою картиною мислячого «я», що протистоїть механічному світові.